Вивчення архівних джерел.

Найстарші архівні документи про Родину Мазеп сягають початку XVI сторіччя.
Метричні книги та книги шлюбних обисків.

Метричні книги, метрики — паперові формуляри, в яких духовенство реєструвало акти громадянського стану членів церкви: хрещення (народження), вінчання (шлюб),поховання (смерть).

В 1724 році Синодом Російської Православної Церкви було затверджено зразок формуляра метричної книги, і їх ведення стало обов'язковим для священників не тільки православної церкви а й для католиків, лютеран, іудеїв.  Указом Синоду було передбачено ведення метричних книг у двох екземплярах. Один зберігався в церкві а інший в єпрхіальному управлінні.Метрична книга православної церкви за  1600 рік є найдавнішою в Україні.

Метрична книга була розрахована на один рік і мала три розділи:

Про народжених. Цей розділ був присвячений новонародженим, дати хрещення в церкві, вказували ім'я батьків, адресу, стан батьків і новонародженого, стать і ім'я в час хрестин. Іноді вказували священика, щр провів хрещення, а також місце, де був проведений обряд.

Вінчання. Приводилися дані про дати вінчання та імена тих, хто брав Церковний шлюб.

Померлі. Сюди вносили дані про померлих, їх стан, вік, ім'я та прізвище, адресу, звістку про хворобу чи подію, що викликала смерть. В кінці книги могли бути підсумки про кількість народжених у парафії, вінчань чи смертей. 

Сповідальні розписи, як перепис населення.

Сповідний розпис — обліковий документ церковного діловодства, який фіксував відвідання сповіді прихожанами або факти уникнення ними цієї процедури.

Сповідний облік на території Росії вперше був запроваджений у  1690 р., а в Україні з 1697 року. Цей захід переслідував не тільки політичну, а й фіскальну мету, оскільки ті парафіяни, які пропускали сповідь, сплачували штраф. На територію Гетьманщини ця практика поширилася з 20-х років XVIII ст. Згідно з указом Синоду усі парафіяни (особи, що досягли семирічного віку і старші) мали сповідуватися й причащатися у свого cвященика.

Впродовж  1737-42 рр. сповідні розписи набули сталої та уніфікованої форми котра із незначними змінами проіснувала до 1917р. Священики мали складати поіменні сповідні розписи (відомості, книги) єдиного зразка. Часом їхнього складання був Великій піст.

 Сповідні розписи церков спочатку надходили до духовних правлінь. Там вони зводилися в єдину відомість у формі таблиці й надсилалися до духовної консисторії, де робились зведені екстракти по повітах, а звідти на початку наступного року до Синоду надсилався загальний звіт по єпархії про відсутніх на сповіді за рік.

Книги пам'яті загиблих та репресованих. Дослідження місць поховань.

Книги пам’яті надають інформацію про загиблих:

  • під час комуністичних репресій в сталінських таборах;

  • під час участі в Другій Світовій Війні 1939-1945 рр.;

  • під час Голодомору на території України 1933р.

В Книгах пам’яті можливо знайти інформацію про дату та місце народженя, дату та місце смерті, військове звання, соціальне походження та інше.

Окремим джерелом інформації про померлих є дослідження поховань в місцях довготривалого проживання членів Родини Мазеп. На жаль, за браком централізованої бази даних про поховання – таким ждерелом є фотофіксація могил, яка не дозволяє ідентифікувати поховання, на яких втрачено відповідні написи про похованих. 

  • Значок приложения Facebook
  • YouTube Классик
  • Вконтакте App Icon
  • Одноклассники App Icon

© 2014 Pодина Мазеп. Сайт создан в Wix.com

1850