Родина Мазеп

відбудовує єдність нації

 

Інтерв'ю журналу "Гетьман" 

 

Народна мудрість говорить, що країна, яка не пам’ятає свого минулого, не буде мати і майбутнього. Безперечно, що інформація про своє коріння формує світогляд людини і саме тому на протязі ста років комуністичні ідеологи намагалися знищити родову пам’ять кожної сім’ї. Знищувалися Церкви, спалювалися архіви, а люди примусово висілялися з свєї землі. І тому на особливу увагу заслуговують поодинокі ентузіасти, які присвячують цій кропіткій справі не лише свій хист, але й вільний час. До них належить і Мазепа Ігор Всеволодович, сучасна, ерудована людина, якій під силу не лише дослідити історію  свого родоводу, а й залучити до цього інших людей, зацікавити їх пошуком власного коріння.

 

- Пане Ігоре, безперечно, що історія свого роду цікавить багатьох, але не всім вдається досягти успіху в своїх пошуках. Коли розпочалися Ваші дослідження та як Вам вдалося знайти необхідні документи? 

- Народився я в Києві, в сім’ї заслуженого архітектора України Всеволода Мазепи. Тому моя професійна діяльність також пов’ячзана з будівництвом. Але вже на протязі п’ятнадцяті років я співпрацюю з громадськими організаціями, які опікуються історією козацтва та української шляхти.

За цей час я познайомився з вченими істориками, а також людьми, які не один рік займаються вивченням свого родоводу. В 2004 році, під час урочистостей в Гданську, ми мали дуже важливу для мене розмову з Олександром Гедройцем з Харькова. Пан Олександр розповів мені, що 12 років свого життя витратив на дослідження свого генеалогічного дерева, після чого був визнаний своїми закордонними родичами. Він єдиний в Україні був занесений у міжнародний альманах Готта, тобто його рід визнаний європейською спільнотою, як прямого нащадка княжої родини. Наша зустріч надала мені впевненості розпочати дослідження свєї гілки Мазеп.

 

- Тобто саме він розповів Вам методологію і підходи?

- Можна сказати й так.  Але найбільшу допомогу я отримав від вчених, які займаються архівною справою професійно. Серед них Тетяна Юріївна Люта, яка очолює музей розташований на території Києво-Могилянської Академії в приміщеннях церкви, побудованої гетьманом Мазепою.

Насамперед я почав вивчати документи та фотографії, що збереглися в сім’ї. Більшість з них була пов’язана з моїми предками по жіночім лініям – Спірідоновим, Мошинським та Гончаренкам. Традиційно саме жінки є хранительками родової пам’яті в Україні. Але від батька я дізнався про місце народження свого прадіда Івана Івановича Мазепи, що привело мене до села Теслугова на Рівенщені.

 Настоятель місцевого Храму пригадав, що зустрічав призвіще Мазепа, на кладовищі, яке засноване у 1910 році. Я не знав чи знайду там могилу свого прапрадіда, але на диво дуже швидко на неї натрапив, наче щось мене вело до неї. Там я дізнався, що мій прапрадід помер у 1930 році у віці 77 років. Після цього я почав працювати з архівами Теслугівської церкви, по яким прослідив свій родовід до 1700 року. Саме тут мені допомогли поради фахівців, які пояснили мені, що працювати потрібно з фотографіями архівних сторінок на комп’ютері. Поперше це не потребує брати архіви додому, або наспіх вивчати першоджерела в приміщенні церкви. Подруге, Ви одразу формуєте комп’ютерний архів, який завжди під рукою. На жаль, якщо Ви працюєте з державним архівом, то Вам відмовлять в можливості робити фотофіксацію документів.

Побудувавши перше генеалогічне дерево, з’ясувалося, що всі Мазепи з навколишніх сіл пов’язані спільним предком, хоча вважали один одного однофамільцями. Цей факт надихнув мене до вивчення родоводу інших гілок нашої родини, що проживають по всьому світу.

 

- Безумовно, довести родинні зв’язки усіх Мазеп дуже складно, але чи було в них спільне коріння?

- Скоріш за все, що так, і просувалося вони із Заходу на Схід – Львівщина, Рівненщина, Житомирщина, Київщина, Чернигівщина і далі на схід – Омськ, Новосибірск, Казахстан. Остаточно на це питання може відповісти тільки аналіз ДНК. Сьогодні ми проводимо кропітку дослідницьку роботу саме по вивченню звязків окремих гілок родини між собою. Є приклади, коли в сусідніх селах Мазепи з’являються з різних регіонів і навпаки, коли одна сім’я була на декілька сторічч розділена кордоном. Так сталося між Мазепами з Теслугова та Бордуляк Бродівського району. Перші опинилися після розподілу Польщі в Російській імперії, а другі в Австо-Угорській. Перші – православні, а другі греко-католики.

Декілька гілок Мазеп походить з Чернігівщини. З села Костробобрів Семенівського району,  походять Ісак Мазепа, який був міністром уряду УНР в 1919 році, журналіст - Ганна Політковська, а також відомий громадський діяч – Микола Мазепа. Поруч, в селі Блешня, жила інша гілка Мазеп, з якої походять Володимир Мазепа, колишній голова Святошинської райдержадміністрації у Києві та мій заступник по міжнародній організації – Віталій Мазепа. Якщо костоборівські Мазепи, скоріше за все, є нащадками козаків Ніжинського полку, то засновником блешнівської гілки був Антон Мазепа – майстер з виготовлення скла. Ще один Мазепа з’явився в селі Олешня з Рівенщини - його привіз місцевий поміщик і поставив управляючим. На жаль поки що бракує інформації про Мазеп з Жовтневого (колись Рождєственське) коло Батурина. Як їм вдалося вижити після знищення гетьманської столиці невідомо.

 

- А головне питання – чи є якась з гілок прямими нащадками гетьмана Мазепи?

- Офіційно вважається, що в Івана Степановича не залишилося дітей. Але нам було цікаво дізнатися відношення до цього Мазеп з різних регіонів. Майже в кожному селі існувала легенда про походження від гетьмана, або наявність родинних зв’язків.

Так наприклад макарівські Мазепи впевнені, що гетьман сховав в Забуянні своїх дітей за допомогою свого друга - відомого церковного і діяча Димитрія Ростовського (Данила Туптала), який був висунутий на посаду єпископа гетьманом і походив з Макарова. З Забуяння походить Іван Мазепа, колишній директор Київнаучфільму, на якому знімали відомі всім з дитинства мультфільми.

Іньша версія каже про переховування сина гетьмана на Рівеньщині. Саме навколо Теслугова та Бродів декілька місяців курсують загони гетьмана в 1704 році, ніби шукаючи чогось. А після того як Іван Степанович змушений повернутися в Батурин, він робить вибір на користь свого сестринця. Не зрозумілим залишається наявність в Теслугові поруч з Мазепами нащадків Самуся, а також чому на початку 18 сторіччя їх називають “гетьманчуками”.

Але все це лише припущення, здогадки й легенди. Голвне, що показують дослідження сучасних Мазеп, що всі вони походять від спільного предка, який з’являється на Волині в кінці 14 сторіччя, а родина гетьмана – це одна з гілок, що переїхала до Білої Церкви з князем Проньським. Цікаво, що князі Пронськи були власниками Берестечка, поруч з Теслуговим.

 

  • А в Мазепинцях залишилися Мазепи? 

В Мазепинцях, які родина гетьмана отримала в 1544 році, Мазепи не зустрічаються. На Київщині, найближче до Білої Церкви, родина Мазеп живе в Ставах Кагарлицького району. Скоріше за все вони є нащадками білоцерківських Мазеп, яких бачимо в козацькому реєстрі 1659 року.  

Мало досліджено історію Мазеп на Поділлі. Відомо декілька сімей, що жили навколо Бара, а також на Віниччені. В Мазепинцях я познайомився з відомим громадським діячем Володимиром Лебедевичем, чия бабуся була Мазепою. Цікаво, що жила вона в селі Гоноратка, а село з такою самою назвою знову ж знаходимо коло Теслугова. Дуже часто Мазепи зустрічаються в селах з назвами – Стави, Ставчани, Ставище та т.п.

З Володимиром Лебедевичем ми збираємо кошти на встановлення погруддя гетьмана в Вінниці. Крім того, кожного року 20 березня, ми збираємось в Мазепинцях на спільну молитву в день народження гетьмана. 

 

  • А чи підтримуєте ви дружні зв’язки з усіма розгалуженнями родини?

Моя дослідницька діяльність уже «пішла в народ» і Мазепи самі почали мене знаходити. Нещодавно завітав Мазепа із Сумщини, який після війни служив в Москві в полку охорони Кремля. Дуже плідним є спілкування через соціальні інтернет мережі. Через них ми всановили контакт з Мазепами з різних країн.

Наприклад, російська гілка в Омську та Новосибірську з’явилася там під час столипінської реформи з Чернигівщини. Частина з них, під час громадянської війни, воювала в полках Колчака в якій було сформовано, два українських полки ім. Сагайдачного та ім, Шевченка. Інших Мазеп до Сибіру вже виселяли під час політичних репресій та колективізації. Частина опинилася у Казахстані, на будівництві фосфорного заводу. Зрозуміло, що Мазеп багато у Санкт-Петербурзі та Москві.

 

- Ви розповіли про Мазеп з України та ближнього зарубіжжя, але ж є вони і в інших країнах?

-  Так, дійсно є вони і в Польщі, біля Гданська, є в Канаді і в США, але там їх набагато менше, ніж в Аргентині. Якщо до Сибіру при столипінській реформі переїхало багато Мазеп з Чернігівської області, то в Аргентину імігрували галичани у 20-х роках минулого сторіччя. Зараз ці Мазепи іспаномовні, є серед них і Сільвія Мазепа і Родріго Мазепа. Вони також цікавляться своїм родоводом. Особливо закордонні Мазепи активізувалися після того, як ми отримали благосолвіння Папи Бенедикта Шістнадцятого на весь рід Мазеп у травні цього року.

 

Ви отримали благословіння Римо-католицької Церкви. А як просувається питання зняття анафеми, накладеної Російською Православною Церквою?

Цьому питанню вже більше 300 років. На жаль, незважаючи на всі заслуги гетьмана Мазепи по розбудові Православної Церкви, його анафема стала інструментом політичної гри. Як і в минулому світська влада продовжує втручатися в справи духовні, використовуючи ім’я Мазепи в пропагандистських цілях. Основним постулатом християнства було та залишається вміння “прощати винуватцям нашим”. І коли керівники РПЦ не розуміють, що хоча б через 300 років вони повинні проголосити про зняття анафеми то і самі не отримають прощення на Божому Суді.

 

- Ви розповідали, що першу відзнаку Президента – Хрест Івана Мазепи отримав Голова Ради Старійшин міжнародної організації “Родина Мазеп” – Всеволод Мазепа. Розкажіть докладніше про Вашу організацію.

Так, дійсно таке нагородження відбулося в Батурині 24 серпня 2009 року. У 2008 році  ми заснували міжнародну організацію -   “Родина Мазеп”, яка ставить собі за мету об’єднати родину Мазеп і дати їм можливість знайшовши одне одного глибше вивчити історію свого роду й передати її нащадкам. Членами організації є всі хто носить прищзвище Мазепа, або має Мазеп у свойому роду.

Крім гетьмана Івана Мазепи, до якого ми ставимося з глибокою повагою,  з Родини Мазеп вийшло також багато цікавих, відомих людей. Тож ми плануємо видати цілу книгу з біографіями заслужених Мазеп, які працювали заради майбутнього України та відзначених державними нагородами різних країн.

Сподіваюся, що наш приклад може дати поштовх іншим людям – досліджувати і об’єднувати свій  Рід. Адже саме через родинні зв’язки, пронизані крізь історичні  епохи, відбудовуються духовність та єдність Нації.

 

Розмову вів Ігор Кравчук   

  • Значок приложения Facebook
  • YouTube Классик
  • Вконтакте App Icon
  • Одноклассники App Icon

© 2014 Pодина Мазеп. Сайт создан в Wix.com