Місця проживання представників родини

в Україні та за кордоном

 

 

Про походження Івана Мазепи всім відомий класичний текст, який пропонують нам підручники історії. Походить він з села Мазепинці, від сім’ї зем’ян - шляхти Білоцерківського замку, що згодом стала козацькою старшиною та пішла у небуття після повстання 1708 року. З приводу місця походження Мазеп всі автори задовольняються фразою про можливе походження Мазеп з Волині або Поділля. Існують також версія «Сіверського сліду» та версія «черкеського (тюркського) походження». Розглянемо їх по черзі.

Подільська версія ґрунтується на двох публікаціях. М.Грушевський в своїй статті про історію Барської шляхти наводить приклад Мазеп – Васютинських. Іншим джерелом є польський перепис 1756 року де Мазепи – Вовковинські на дідичному праві володіють землями. Обидва населених пункти Васюти і Вовковинськ знаходяться поруч на півночі Барського староства, що підтверджує існування подільської гілки сім’ї. Зустрічаються представники родини в цій місцевості, на кордоні Хмельниччини та Вінниччини і сьогодні.

Волинь. В матеріалах луцького суду на початок 17 сторіччя фігурує свідком Олехно Мазепа. Саме на Волині Адам Мазепа засуджений за конфлікт з Янушем Загоровським і саме в Володимирському суді вирішується питання про зняття «інфамії» в 1638 році.  Історичні джерела розповідають про володіння білоцерківською родиною Мазеп селами Маковичі та Пасічне на Волині. З Маковичами ситуація проста – це родове поселення сім’ї  Мокієвських, тобто матері Гетьмана. Саме тут відбуваються всім відомі пригоди молодого Івана в 1663 році, коли він зустрічається таємно з Оленою Загоровською. Її село Ревушки знаходиться поруч. Пасічне за нашими даними існувало поруч Любомира. Любомир, після зніщення татарами не відновився. На його місці виникло селище Ставище, поруч з яким розташована Винарівка (раніше Войнарівка). Саме Войнарівка є Пасічним, яке змінило назву по імені племінника гетьмана – Андрія войнарівського.

Пошуку Мазеп – Колединських на Волині присвячено багато гіпотез. Але населеного пункту з назвою Коледин на Волині не знаходимо. Є Колодежин і Колодин. Але тоді Мазеп повинні звати Колодежинськими або Колоденськими. Якщо припустити, що закралася помилка і Колединських переплутано з Колоденськими, то куди подіти факт існування окремо Колоденських гербу «Колодин».

            Всім відомо, що в середині 16 сторіччя Михайло Мазепа-Колединський знаходиться серед людей наближених до князя Пронського, який приїжджає на Київщину в якості воєводи, де за його протекції отримує в 1544 році маєток. Перед цім сім’я князів Пронських тікає з Московського царства від репресій Івана Грозного. Молоді князі осідають в князівстві Литовськім. Вони одружуються з представницями місцевої знаті, після чого отримують землі на Волині та державні посади. Однією із гіпотез, які з’явилися в результаті досліджень є вірогідність приїзду писарів Колединських разом з князями Пронськими з Московії. Писарі Колединські, яких вже багато років шукають на Волині, фігурують в актах служилих землевласників Росії в 17 сторіччі. Їхня родина походить від Юрія  Лозінича (1327р.), який свого часу з’являється в Тверському князівстві з Литви. Їх прізвище походить від містечка Коледино в Старицькому уїзді Тверського намісництва. Згодом родина розділяється на три частини - волинських Колединських, мценських Колединських та Бороздіних. Всі вони користуються гербом «Остоя». Цілком логічно виглядає версія про одруження Колединських, що повернулись на Волинь, з Мазепами, які вже могли там жити. Так само, як одружується їх патрон князь Пронський з дочкою Богуша Боговитина, після чого отримує частину села Княгинине і будує замок в Берестечку. Цікавим є той факт, що сусідніми маєтками володіють князі Курцевичі, також тісно пов’язані з Мазепами. А самих Мазеп ми знаходимо поруч в Теслугові та Бордуляках на початку 18 сторіччя, про що мова піде нижче.  Також відомо, що один з Мазеп був козачим отаманом в Немирові та мав рідну сестру, яка була одружена з Боговитином, тобто був пов’язаний з князем Пронським родинними стосунками.

Пошук джерельної бази на Волині та інших регіонах України ґрунтується на опитуванні місцевих жителів, уважному огляді місць поховання, а головне на метричних записах, що збереглися в місцевих Храмах. Згідно церковних документів Дмитровської церкви села Теслугів Радивілівського району Рівеньської області знаходимо Мазеп починаючи з першої половини 18 сторіччя. На цей час в Теслугові проживає дві сім’ї. Надалі нащадки однієї сім’ї зникають, а інша надає старт для двох потужних гілок, які на кінець 19 сторіччя вже мають вісім окремих господарств тільки по чоловічим відгалуженням. Зважаючи на поступовий рух представників Мазеп на схід, сподіваємось знайти докази зв’язку зниклої з Теслугова гілки з гілкою Мазеп з Володимирецького та Березнівського районів Рівненщини, де вони по сьогодні живуть в великій кількості.

Несподівано  завершилася наша розвідка у Бродовському та Радехівському районах Львівської області. Ця територія багато років була частиною Австро-Угорщини, тому вважається Галичиною. Храми тут греко-католицькі і жителів сусідньої Волині місцеві мешканці називали «москалями». Більшість території було заселено іудеями, а Броди мали почесну назву галицького Єрусалиму. На цю територію нас привели списки репресованих сталінським режимом серед яких кілька разів зустрічаємо Мазеп із Бордуляк. Церковні книги, що збереглися в храмі Станіславчика нас дуже здивували. На території Бордуляків та прилеглих сіл вже на середину 19 сторіччя Мазепи нараховували більше 20 окремих господарств з великою кількістю дітей. Багато Мазеп там і зараз. На жаль ми ще не маємо архівних підтверджень їх кількості на початок 18 сторіччя для порівняння з Теслуговим. Але, якщо відкинути версію про демографічний вибух, то не маємо сумніву, що в Теслугів в кінці 17 сторіччя опинилася одна з галицьких родин Мазеп. Додатковим підтвердженням такої міграції можна вважати наявність в Бордуляках родини Мандзя, які зустрічаються в Теслугові як Мандзюк- тобто онук Мандзі.

Доречи, вивчення волинських метричних книг несподівано дало підтвердження ще однієї гіпотези про зв’язок української та черкеської культур. В документах 18 сторіччя можна легко класифікувати представників родини, що належать до різних поколінь. Так старшого в сім’ї називають Мазепою, його дружину Мазепихою, сина Мазепка або Мазепенко, дочку Мазепянка, онука Мазепчук. Після смерті старшого в родині все змінюється на один крок. В черкеській мові «ко» - син, а «чук» - маленький. Тобто Мазепен-ко дорівнює Мазепин син. Використання українцями черкеських слів і традицій окремо досліджено істориками, де крім того надається переклад прізвиська Мазепа, як «подібний луні», що в кавказькій культурі свідчило про благородне походження людини.

Стосовно інших галицьких Мазеп наша розвідка триває. Сьогодні ми бачимо, що більшість  Мазеп на заході мешкають в Городоцькому та Пустомитівському районах Львівщини.У Львові і навколо нього зустрічаємо окремих представників родини Мазеп, які пишуться поляками і мабуть є католиками. Імена вони мають суто польського походження. Найбільш відомий з них композитор Лешек Мазепа. В самій Польщі велика родина Мазеп живе в Гданську. Є підстави відносити їх переселенців з України, силоміць висланих з України під час польських репресій 20х років минулого сторіччя. Ще одна гілка Мазеп обізвалася з Івано-Франківщини, де вони мешкають щонайменше з середини 19 сторіччя, переїхавши з Волині, про що свідчать представники старшого покоління.

Чернігівська гілка велика та розгалужена. Під час присяги на вірність московському царю в 1656 році присягають Мазепи Ніжинського полку. Треба зауважити, що до 20х років 17 сторіччя територія Чернігівщини була заселена досить мало як результат частих рейдів татарських військ, кожен з яких закінчувався пограбуванням поселень, знищенням чоловіків і вивезенням для продажу жінок і дітей. Частина населення ховалася в лісах. Але широке заселення територій почалося завдячуючи заснуванню монастирів і звільненню  населення від податків на сорок років. Саме по закінченні цього строку спроби польського уряду поновити податки стали економічним підґрунтям повстання Богдана Хмельницького. Ніжинські Мазепи скоріше за все є нащадками західних Мазеп, які на протязі століть рухалися все далі на схід з перенаселеної Волині в пошуках вільних земель.

Яскравим прикладом цієї міграції є історія появи найбільш потужної гілки Мазеп із тих, хто проживає в Росії. Відміна кріпосництва та знищення «общинного устрою» під час Столипінських реформ призвело до несподіваних результатів. По перше, це викликало демографічний вибух, що бачимо в метричних книгах різних регіонів. По друге, найменш заможні верстви населення великими групами починають мігрувати до Росії. Велика родина Мазеп покинула свої домівки на Чернігівщині і вирушила у Забайкалля.  Але грошей їм вистачило тільки до Омської губернії, де вони і залишилися. Крім самого Омська знаходимо Мазеп у прилеглих селах Андріївка та Ясна Поляна. Також частина сім’ї проживала в Коливанському районі Новосибірської області – Піхтовка, Боярка та Королівка. Зважаючи на той факт, що ці території мають кордон з Казахстаном, декілька родин в 30ті роки переїжджає до Джамбулу на будівництво фосфорного заводу. Зрозуміло, що багато Мазеп сьогодні живуть в Москві та Санкт-Петербурзі, так само як і в Києві можна зустріти Мазеп зі всіх регіонів України.

На території Київщини в своїй більшості Мазепи походять із селищ Забуяння Макарівського району та Стави Кагарликського району. Макарівська гілка не дуже велика, тому можливо припустити її зв’язок з Мазепами Рівненської області, як наступний крок в переселенні на Схід. Звідти походить Іван Мазепа, директор студії «Київнаучфільм», якого ми пам’ятаємо з перегляду улюблених мультфільмів нашого дитинства.  Кагарликська гілка зі Ставів може походити від білоцерківських міщан, які зустрічаються нам в Присяжних списках 1656 року, хоча є версія про їхній зв’язок з Макаровом. І зараз це одна з найбільших гілок нашої сім’ї.

Але повернемось до Чернігівщини. Найбільшу гілку Мазеп знаходимо в селі Костобобрів Семенівського району. Саме ця гілка дала підстави для розробки гіпотези Сіверського походження Мазеп. Але вивчення історії заселення вказаних територій дають нам привід припустити, що Мазепи з’являються в Костобоброві на початку або в середині 17 сторіччя разом з іншими переселенцями з Заходу. На протязі наступних ста років вони активно розселяються прилеглими територіями до Ніжина, Путивля, Батурина.

 Цікавою є історія села Блешня Семенівського району яке засновано в 1736 році. Селище знаходиться серед старовинних лісів на самому кордоні України з Росією. На протязі віків ці лісні масиви захищали місцевих жителів від чужоземців. Не дивно, що після поразки Гетьмана Мазепи частина сім’ї знайшла притулок серед лісів. Блешня фактично була утворена Мазепами і деякими родичами їхніх дружин. Існували навіть сім’ї утворені між Мазепами. Сьогодні Блешня фактично припинила своє існування. Нащадки блешнівських Мазеп живуть в Києві, Львові, Чернігові, Полтаві, Тернополі, Одесі та Чикаго. В Костобоброві Мазепи ще залишились. В цього села походять відомий політичний діяч 1919 року Ісак Мазепа і батько відомої журналістки Анни Політковської.

Не оминула Мазеп і хвиля еміграції у Новий Світ. Знаходимо їх в США, Канаді, Аргентині та Бразилії. Частина з них вже асимільована до місцевих умов про що свідчить ім’я Родріго Мазепа в Аргентині. Є Мазепи в Німеччині і Ізраїлі. Останні розповіли про велику гілку в селі Дашеве Вінницької області, яка вся вважалася іудеями. Причину цього ми бачимо в змішаних браках у Бродовському районі. Сім’я, що складалася з уніата чоловіка і дружини іудейського обряду при переїзді могла бути прийнята іудейською общиною де наслідування національності рахується по матері, а прізвище залишається батька.

  • Значок приложения Facebook
  • YouTube Классик
  • Вконтакте App Icon
  • Одноклассники App Icon

© 2014 Pодина Мазеп. Сайт создан в Wix.com